Я - вчитель
Кожна людина шукає свій шлях у хвилях часу. Ми обираємо друзів, професію, маючи бажання чогось досягнути.
Я учитель початкових класів. Як чудово 1 вересня вести за руку в перший клас малюків, які довірливо дивляться на тебе широко відкритими очима! Як небагато вони знають в свій перший учбовий день, і наскільки збільшується їхній багаж знань на кінець 1, 2, 3, 4 класу! Перші прочитані букви, склади, слова, речення і, нарешті, тексти! Дитина не зовсім правильно тримає ручку в руках, і ось перша правильно написана паличка, буква, слово,.. диктант і твір! Перші правильно пораховані палички, розв’язані приклади, задачі, рівняння!
Вчитель відкриває дитині великий і неосяжний навколишній світ. Скільки нового учні дізнаються про природу – рослини і тварини, людей, предмети та поняття!
Але скільки б ми не знали, УЧИТЕЛЯ не може бути без любові до дітей, терпіння та розуміння. Адже діти дуже різні – слухняні і не дуже, уважні та не завжди. Але, не дивлячись ні на що, ми їх однаково любимо, дітей зі складним характером, можливо, навіть більше, тому що в роботі з ними треба докласти набагато більше зусиль і тому цінніше результат. Кожен учитель повинен бути хорошим психологом, бо без індивідуального підходу до кожної дитини не обійтись, і терпляче та наполегливо не один, а інколи і декілька разів, якщо треба, пояснюємо дітям нову тему.
Дуже важка і нелегка робота з батьками, адже для тата і мами їх дитина – найкраща і найрозумніша. Треба підібрати такі слова і аргументи, щоб, нікого не образивши, знайти вихід із певної ситуації.
Звичайно, бути вчителем непросто – треба орієнтуватися у різних областях знань. Це постійна кропітка праця над собою по самовдосконаленню. Завжди треба бути в курсі педагогічних новинок, нових методик роботи. Але, коли дивишся в очі дитині, і бачиш у них розуміння і зацікавленість, все інше стає неважливо. І хочеться все робити для того, щоб той вогник не згасав.
Але, звичайно, крім відмінних знань методик, вчитель повинен бути наділений певними рисами характеру. Тільки такого вчителя, який може вміло поєднувати строгість та доброту, піклування про дітей та справедливість в оцінюванні знань, учні люблять та поважають. І на уроках тоді учні завжди уважні. Крім того, хороший вчитель ніколи не буде «сухо» видавати інформацію, просто повторюючи текст підручника. Він буде намагатися зацікавити дітей, знайти нові форми уроку, використовувати ігри, наочність.
Все це вимагає великої кропіткої роботи та щирого зацікавлення до своєї професії. Я сподіваюсь, що мені вдасться стати хорошим учителем. Якось, ще у шкільні роки, мені на очі потрапило в’єтнамське прислів’я « Тільки поважаючи вчителя, зможеш сам стати вчителем». Я задумалась над цим висловом і стала уважніше придивлятися до своїх вчителів. Дивовижно, але мені відкрився інший бік у характерах цих людей. Як багато сил – духовних та фізичних – віддають вони нам, своїм учням. Це дійсно гідно глибокої поваги. Саме вчитель є живим та наочним прикладом для учня. Бо якщо вчитель викликає повагу і любов, ми намагаємося у всьому бути схожими на нього, уважно слухаємо кожне його слово. Тільки зумівши викликати щирий інтерес до себе, викладач зможе пробудити інтерес до предмета. А зараз я помічаю у своїх учнях багато своїх рис, жестів, чую свої фрази. Хочеться сподіватися, що я рухаюсь у правильному напрямку.
Великий письменник Лев Миколайович Толстой писав: «Якщо вчитель має тільки любов до діла, він буде хорошим учителем. Якщо вчитель має тільки любов до учня, як батько, мати, - він буде краще того вчителя, який прочитав усі книги. Якщо учитель поєднує в собі любов до діла і к учням – він досконалий вчитель». Я намагаюся стати саме таким учителем. Адже від мене, першого вчителя, залежить, як складеться шкільне життя дитини, чи буде він готовий жити у нашому складному світі, чи знайде він там себе.
А ще треба просто любити свою роботу. Завтра буде новий шкільний день, який зовсім не схожий на попередній. Завтра у класі мене знову будуть чекати мої учні. І разом ми знову будемо відкривати щось нове.
